Макао: складний шлях до «Лас-Вегаса Азії»

У Макао вимоги щодо розвитку негемблінгових доходів і державні стимули поки що не дають очікуваного ефекту.

Обов’язковий перехід Макао до формату справжнього «Лас-Вегаса Азії» — багатопрофільного туристично-розважального центру, де азартні ігри є лише одним із джерел доходу, — стикається з трьома серйозними проблемами. Подолання четвертої суттєво допомогло б розв’язати перші три.

Цей перехід критично важливий, адже шість операторів казино Макао за умовами концесій до 2032 року зобов’язані інвестувати 13,6 млрд доларів США у негемблінгові проєкти та вихід на закордонні ринки.

Водночас ігрові доходи та прибутки концесіонерів досі не повернулися до рівня 2019 року — періоду до Covid та жорсткого обмеження діяльності джанкет-операторів, які колись забезпечували близько двох третин валового ігрового доходу. Станом на листопад валовий ігровий дохід Макао відстає від рівня 2019 року на 16%, що дорівнює нестачі 5,4 млрд доларів.

Істерія масового ринку

Падіння доходів відбувається попри те, що туристичний потік майже досяг рекордного рівня 2019 року — 39,4 млн відвідувачів.

«Клієнти VIP-сегменту, які витрачали великі суми, майже зникли. Їх замінили масові туристи, які витрачають значно обережніше», — зазначає ветеран гральної індустрії Макао Енді Чой.

«Маржа EBITDA знизилась через високі витрати на реінвестування, промоакції та зміщення фокусу на масовий сегмент. Хоча масовий геймінг історично має вищу маржу, погіршення якості клієнтів і конкуренція між операторами розмивають прибутковість», — додає керівна директорка Platinum Strategic Consulting Group Мері Мендоса. — «Потрібна структурна перебудова, а не просто циклічне відновлення».

За словами Чоя, Лас-Вегас — ідеальний приклад:

«Колись ігри домінували в доходах казино, а зараз це менш як третина. Решта — розваги, ресторани, шоу та інші негемблінгові джерела».

Але, як наголошує аналітик Seaport Research Віталій Уманський:

«Макао — це не Лас-Вегас і, принаймні зараз, ним не стане».

Причина №1: Макао надто залежний від геймінгу і преміум-гравців

Навіть найбільш диверсифікований оператор Sands China отримує лише 20% доходів від негемблінгових напрямів (проти 17% у 2019 році). За даними індустрії, понад 70% EBITDA досі забезпечує преміальний геймінг.

«Ринок Макао фактично тримається на менш ніж тисячі гравців. Ставки — космічні. Я бачив, як у MGM людина ставила мільйон гонконзьких доларів за роздачу», — каже директор Intelligence Macau Ентоні Лоренс.

«Ніхто більше не вірить у масовий ринок — і не дивно».

Глава MGM China Кеннет Фенг зазначає, що ключова проблема — рівень доходів населення Китаю, який у шість разів нижчий за США в номіналі та у три рази — за купівельною спроможністю.

До цього додається складна економічна ситуація та геополітична нестабільність:

«Військові конфлікти та торговельна війна США–Китай знижують споживчі витрати», — пояснює Чой.

Звужене коло клієнтів

Кількість китайських туристів, які можуть дозволити собі негемблінговий відпочинок у Макао, обмежена. А якщо людина може дозволити собі Макао — вона може поїхати і в Токіо, Бангкок, Європу чи Австралію.

«Якщо ти не граєш у казино — що тебе сюди тягне? Шопінг? У Шанхаї є все», — резюмує Уманський.

Фокус на преміум-гравців призвів до «преміалізації Макао». Котай перетворився на одну з найбільш концентрованих зон люксового готельного бізнесу у світі — Londoner, Raffles, Capella, W, Morpheus, Wynn Palace, Grand Lisboa Palace, Karl Lagerfeld, Palazzo Versace.

Ціна цього — менше номерів і вищі ціни. Нині в Котаї 25 178 номерів — на 351 менше, ніж у 2018 році.

Причина №2: нестача готелів

У Лас-Вегасі — 150 000 готельних номерів, у Макао — менше 50 000, із майже повною заповненістю на вихідних.

«Найбільша можливість для Макао — різко збільшити номерний фонд», — каже Чой.

Для серйозної конкуренції на MICE-ринку Макао потрібно подвоїти кількість готелів. Для порівняння: у Гонконзі — 93 000 номерів.

Оператори готові будувати, але держава не зараховує ці інвестиції до обов’язкових негемблінгових витрат, що гальмує процес.

Хенцінь як «запасний варіант»

Влада пропонує використовувати готелі на острові Хенцінь, що знаходиться поруч. Туди веде легке метро, а для туристів з материкового Китаю діє спрощений перетин кордону.

Однак Хенцінь уже має величезні ТРЦ, ресторани та парки Chimelong, що зменшує стимул витрачати гроші в Макао.

Причина №3: у Макао банально мало розваг

«Потрібні не одна-дві атракції, а сотні», — каже Уманський.

Оператори стараються: шоу House of Dancing Water, аквапарки, Dolby-кінотеатри, музеї, арени, концерти. Але цього все ще недостатньо.

«Немає справді must-see атракції», — вважає Чой, порівнюючи ситуацію зі Sphere у Лас-Вегасі.

Причина №4: відсутність єдиного управління трансформацією

«Ніхто не керує перетворенням Макао», — прямо каже Уманський.

Макао потрібен аналог Las Vegas Convention and Visitors Authority, який би координував маркетинг, події, MICE, спорт і стратегічний розвиток.

Без централізованого управління 13,6 млрд доларів інвестицій можуть так і не перетворити Макао на Лас-Вегас.